Ви знали, що історія компаніі NGK розпочалася з виготовлення порцелянового посуду?
Брати Тоє та Ітідзаемон Морімура вирішили просувати свою продукцію на ринок США. Наприкінці 1880-х, це були кавові чашки, згодом асортимент розширився до столових сервізів. У 1904 році з’явилася компанія Nippon Toki – прабатько NGK Spark Plugs, яка за кілька років стала помітним гравцем на американському ринку. У 1914 році брати відправили до США перший значний продукт – порцеляновий сервіз із 93 предметів високої якості, а до 1921 року Nippon Toki забезпечувала 60% імпорту столової порцеляни в Штатах.
У 1908 році Nippon Toki виготовила перші високовольтні ізолятори, їх теж виготовляли з порцеляни.
Свічки запалювання компанія почала виготовляти з 1921 року – в той саме час, коли більшість свічок у Японії були імпортними, переважно американськими або німецькими, а ізолятори на них зазвичай виготовляли зі слюди. Проте Nippon Toki спеціалізувалася саме на фарфорі.
Тут варто зробити невеликий відступ. У першій половині XX століття інженери експериментували з різними матеріалами для виготовлення ізоляторів свічок запалювання. Ізолятор мав не лише пропускати електричний заряд у правильному напрямку та ще забезпечувати теплоізоляцію, витримувати вібрації, детонацію та інші складнощі всередині бензинового двигуна. Для цього випробували скло, кварц, гуму і навіть дерево. Слюда довгий час була лідером завдяки своїм терморегуляційним та ізоляційним властивостям, але перегрівання вона не витримувала – порушення теплового режиму призводило до її руйнування. Фарфор же відставав, адже створення правильної суміші було складним завданням. Навіть у сьогоденні порцелянові компоненти часто везуть із Японії на закордонні заводи NGK Spark Plugs.
Фахівці NGK уже тоді мали глибокі знання про фарфор. Підрозділ із виробництва ізоляторів відокремився в самостійну компанію – NGK Insulators. Над першими свічками працювали п’ять років, і нарешті підготували першу комерційну партію. Проте її так і не продали. Під час перевірки виявили кілька дефектних свічок. «Для нас одна несправна свічка на тисячу – це 0,1% браку, але для покупця, який отримає саме цю свічку, – це 100% браку. Так не годиться», – заявив тодішній президент компанії Магоемон, скасувавши випуск партії. Проблему вирішували ще чотири роки, поки не досягли стабільно високої якості.
Продажі почали зростати разом із кількістю автомобілів у Японії, а на початку 1930-х попит на свічки зріс через мілітаризацію країни – їх потребували армія, ВМС і ВМФ. Бізнес пішов угору, і в 1936 році виробництво свічок відокремили в нову компанію – NGK Spark Plugs Co.
З часом попит на свічки NGK настільки зріс, що керівництво вирішило відкрити перший закордонний завод – у Бразилії, країні з величезним ринком. У 1954 році NGK представила свою продукцію на місцевій виставці, а через півтора року отримала запрошення від уряду відкрити виробництво. У той час у Бразилії спостерігалося економічне піднесення, а автомобільна промисловість стрімко розвивалася. Керівники NGK Spark Plugs вирішили не втрачати такої можливості.
Завод поблизу Сан-Паулу запрацював у 1959 році. Уже до 1964 року продукцію NGK використовували всі Бразильські виробники автомобілів і мотоциклів. І це в країні, де лише п’ять років тому ринок свічок запалювання контролювали такі гіганти, як Bosch і Champion. До кінця десятиліття NGK захопила 80% Бразильського ринку. Досягли таких результатів завдяки наполегливості: менеджери з продажу щодня відвідували компанії, які займалися виробництвом автомобілів, та запчастин для їхньої зборки. Бувало таке, що менеджери компанії відвідували до 30 офісів за добу.
А також завдяки продукції високій якості. До речі, у NGK і сьогодні підкреслюють, що незалежно від місця виробництва – чи то Японія, чи, наприклад, Франція – якість їхніх деталей залишається однаково високою.
